< 1 [2] 3 >

ДІАГНОСТИКА ДОМІНАНТНОГО СТИЛЮ СПІЛКУВAННЯ ПЕДАГОГА
ТЕСТ

Уважно прочитайте запитання, проаналізуйте свої думки, поведінку, оберіть той варіант відповіді, який вас найбільше характеризує. Зробіть відмітку навпроти обраного вами варіанта відповіді та дивіться ключ.

1. Чи вважаєте ви, що дитина має:

   а) ділитися з вами усіма своїми думками, почуттями;
   б) говорити тільки те, що саме захоче;
   в) залишати свої думки й переживання при собі.

2. Якщо учень узяв в іншого олівець або ручку без дозволу, то ви:

   а) поговорите з ним й дасте можливість самому прийняти потрібне рішення;
   б) дасте дітям самим розібратися у своїх проблемах;
   в) повідомте про це всім дітям і змусите повернути взяте з вибаченням.

3. Рухливий, недисциплінований учень сьогодні на занятті був зосереджений, азартний і добре виконав завдання. Як Ви вчините?

   а) похвалите і наголосите на його роботі перед усіма;
   б) виявите зацікавленість, з’ясуєте, чому так добре вийшло сьогодні;
   в) скажете: «Завжди б так займався».

4. Учень, заходячи до класу, не привітався з вами. Як ви вчините?

   а) змусите його голосно при всіх привітатися з вами;
   б) не звернете на це уваги;
   в) одразу почнете розмовляти з учнями, не згадуючи про вчинок.

5. Учні спокійно працюють. У вас є вільна хвилина. Що ви робитиме?

   а) спокійно, не втручаючись, спостерігатимете, як вони працюють і спілкуються;
   б) комусь допоможете, підкажете, зробите зауваження;
   в) займетеся своїми справами (записи у журналі, перевірка зошитів).

6. Який погляд здається вам правильним?

   а) почуття, переживання учня – поверхневі, швидкоплинні, на них не варто звертати особливої уваги;
   б) емоції, переживання учня – важливі чинники, за допомогою яких його можна ефективно навчати й виховувати;
   в) почуття дитини – бурхливі, переживання – сильні, до них потрібно ставитися обережно, тактовно.

7. Ваша позиція в роботі з дітьми: а) дитина – слабка, нерозумна, неосвічена істота, і тільки дорослий може й має навчити і виховати її;
   б) у дитини багато можливостей для саморозвитку, а допомога дорослого має спрямовуватися на підвищення активності самої дитини;
   в) дитина розвивається практично некерованою під впливом спадковості, сім’ї, тому головне, щоб вона була здоровою, ситою і не порушувала дисципліни.
8. Як ви ставитеся до активності самого учня?

   а) позитивно – без неї неможливий повноцінний розвиток;
   б) негативно – це часто заважає цілеспрямовано й послідовно вести навчання й виховання;
   в) позитивно, але тільки тоді, коли вона погоджена з педагогом.

9. Учень не захотів виконувати завдання, переконуючи, що він уже зробив це раніше. Ваші дії:

   а) скажете щось на кшталт: «Ну й не треба»;
   б) змусите виконати роботу;
   в) запропонуєте інше завдання.

10. Яка позиція, на ваш погляд, найправильніша?

    а) дитина має бути вдячною дорослим за турботу про неї;
    б) якщо учень не усвідомлює турботи про нього, це його справа, колись пошкодує;
    в) педагог має бути вдячний учням за їхню довіру й любов.

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ

КЛЮЧ

Додайте отримані дані

Інтерпретація результатів

25 – 30 балів – домінує демократичний стиль
20 – 24 балів – схильність до авторитарного стилю
10 – 19 балів – виражений ліберальний стиль

ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛІВ СПІЛКУВАННЯ

Авторитарний стиль серед педагогів традиційний (батьківська позиція) і, на перший погляд, найефективніший. Нас самих виховували в школі, в сім’ї, тому тяжіння до таких методів закладене в нас дуже глибоко.
Керуючи таким чином, учитель постійно виводить учнів із рівноваги, викликаючи до себе почуття ненависті, стресу, страху, болю. Людина може й не усвідомлювати цього, обираючи такий стиль керівництва. Найчастіше її саму травмували таким стилем у дитинстві, і вона не може вийти за його межі. Життя такої людини – постійний стрес (як у неї самої, так і в тих, ким вона керує).

Ознаки: сльози, розлади сну, істерика, аж до погроз залишити школу чи накласти на себе руки.

Ліберальний стиль протилежний авторитарному, хоча в основі його – те ж саме – слабкість «Я» та почуття неповноцінності (дитяча позиція). Такий учитель не знає себе, тому й не вірить у себе, боїться бути собою і брати відповідальність. Він не сформований як особистість, є дитиною серед дітей. Як результат – низький рівень його роботи.
Серед таких учителів є розумні, інтелектуально обдаровані фахівці – предметними, які досягли високого рівня знань, але не здатні зрозуміти психологію дітей, їм бракує умінь взаємодії як з колективом дітей, так і з людьми взагалі.
Як почуваються діти за такого керівника? Вони розуміють, що подібні взаємини – неправильні. Такого вчителя не поважають. Часто, заграючи з дітьми, він і не підозрює, що, перебуваючи з ними начебто на одному рівні, не одержує позитивного зворотного зв’язку. Як результат – незадоволення своєю професією та ненависть до дітей.

Цей стиль – найважчий для корекції, виростити «Я» на таких підвалинах – завдання з не з простих.

Демократичний стиль – це стиль сильної, впевненої в собі особистості (позиція «дорослий – дорослий»), яка любить і поважає себе та дітей. Такий учитель, спілкуючись із дітьми, не занадто опускається до їхнього рівня й не надто підвищується над ними. Він намагається контактувати з ними на рівнях – наскільки це можливо для їхнього віку та індивідуальності кожного. Це складно, і щасливий той учитель, який уміє так керувати, який досяг цього свідомо чи має природний дар.

«Я» такого вчителя по-справжньому сильне, а тому – відкрите.

< 1 [2] 3 >